Банацеп Вет (BANACEP VET) 5 мг

Склад

Кожна таблетка (185,0 мг) містить діючу речовину:

беназеприл – 4,6 мг (що еквівалентно беназеприлу гідрохлориду 5 мг).

Допоміжні речовини: заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний, заліза оксид чорний, титану діоксид, целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, повідон, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол 8000.

Фармакологічні властивості

ATC vet класифікаційний код QC09 – ветеринарні препарати, що діють на ренін-ангіотензивну систему. QC09A- інгібітори АПФ. QC09AA07 – беназеприл.

Беназеприлу гідрохлорид є попередником, гідролізованим in vivo до його активного метаболіту беназеприлату. Беназеприлат є потужним селективним інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що перешкоджає перетворенню неактивного ангіотензину I в активний ангіотензин II і тим самим знижує синтез альдостерону. Таким чином, він блокує ефекти, опосередковані ангіотензином II і альдостероном, включаючи звуження артерій, вен, затримку натрію і води нирками і ремоделюючі ефекти (включаючи патологічну гіпертрофію серця і дегенеративні зміни в нирках).

Забезпечує тривале пригнічення активності АПФ у плазмі крові у собак та котів, з пригніченням понад 95% при максимальному ефекті та значною активністю (>80 % у собак та >90 % у котів) через 24 години після прийому препарату. Препарат знижує артеріальний тиск і об’ємне навантаження на серце у собак із застійною серцевою недостатністю. У котів з експериментальною нирковою недостатністю даний засіб нормалізував підвищений тиск клубочкових капілярів і знижував системний артеріальний тиск.

Зниження ступеня гломерулярної гіпертензії може уповільнити прогресування захворювання нирок. Плацебо-контрольовані клінічні польові дослідження на котах з хронічною хворобою нирок (ХХН) продемонстрували, що беназеприл значно знижує рівень білку у сечі та протеїно-креатинінове співвідношення (UPC); цей ефект, ймовірно, опосередкований зниженням гломерулярної гіпертензії та сприятливим впливом на базальну мембрану клубочків. Не встановлено впливу препарату на показник виживання у котів з ХХН, проте відзначалося підвищення апетиту у котів, особливо у більш запущених випадках.

Після перорального застосування беназеприлу гідрохлориду максимальні рівні беназеприлу досягаються швидко (T_max 0,5 години у собак і протягом 2 годин у котів) і швидко знижуються, оскільки активна речовина частково метаболізується печінковими ферментами до беназеприлату. Системна біодоступність є неповною (~13% у собак) через неповну абсорбцію (38% у собак, <30% у котів) та особливості метаболізму. У собак максимальні концентрації беназеприлату (Cmax 37,6 нг/мл після дози 0,5 мг/кг беназеприлу гідрохлориду) досягаються при Tmax 1,25 години. У котів пікові концентрації беназеприлату (Cmax 77,0 нг/мл після дози 0,5 мг/кг беназеприлу гідрохлориду) досягаються при Tmax 2 години. Концентрація знижується двофазно: початкова швидка фаза (t1/2 = 1,7 години у собак і t1/2 = 2,4 години у котів) означає елімінацію вільного лікарського засобу, тоді як термінальна фаза (t1/2 = 19 годин у собак і t1/2= 29 годин у котів) відображає вивільнення беназеприлату, який був зв’язаний з АПФ. Беназеприл і беназеприлат зв’язуються з білками плазми крові (85-90%), а в тканинах виявляються головним чином в печінці і нирках.

Немає суттєвої різниці у фармакокінетиці беназеприлату при введенні беназеприлу гідрохлориду собакам, які перебувають на вигодовуванні або голодуванні. Повторне введення препарату призводить до незначної біокумуляції беназеприлату (R=1,47 у собак та R=1,36 у котів з дозою 0,5 мг/кг), рівноважний стан досягається протягом кількох днів (4 дні у собак). У собак беназеприлат виводиться на 54 % з жовчю і 46 % – сечею; у котів – на 85 % з жовчю і 15 % з сечею. Кліренс беназеприлату не змінюється у собак або котів з порушенням функції нирок, тому не потрібно коригувати дозу ветеринарного лікарського засобу для обох видів тварин за ниркової недостатності.

Застосування

Собаки: лікування собак при застійній серцевій недостатності.

Коти: зменшення протеїнурії, пов’язаної з хронічною хворобою нирок.

Дозування

Препарат слід застосовувати перорально один раз на добу, незалежно від прийому корму. Тривалість лікування необмежена.

Собаки: перорально у мінімальній дозі 0,25 мг (діапазон 0,25-0,5) беназеприлу гідрохлориду на 1 кг маси тіла 1 раз на добу відповідно до наступної таблиці:

Маса тіла тварини(кг)	Банацеп Вет 5 мг
	Стандартна доза	Подвійна доза
> 5 – 10	0,5 таблетки	1 таблетка
> 10 – 20	1 таблетка	2 таблетки

За потреби беназеприлу гідрохлорид застосовують у подвійній дозі також один раз на добу, (діапазон 0,5-1,0 мг/кг), якщо це визнано клінічно необхідним і рекомендовано лікарем ветеринарної медицини.

Коти: перорально у мінімальній дозі 0,5 мг (діапазон 0,5-1,0 мг) беназеприлу гідрохлориду на 1 кг маси тіла один раз на добу відповідно до наступної таблиці:

Маса тіла тварини (кг)	Банацеп Вет 5 мг
2,5 – 5	0,5 таблетки
> 5 – 10	1 таблетка

Протипоказання

Не застосовувати за підвищеної чутливості до діючої речовини або до будь-якого з компонентів препарату.

Не застосовувати тваринам у період вагітності та лактації..

Застереження

Побічна дія

Собаки:

Невизначена частота (не може бути оцінена за наявними даними):

Блювання, порушення координації, втома   Підвищений рівень креатиніну*

* У собак з хронічною хворобою нирок на початку терапії.

Помірне підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові після прийому інгібіторів АПФ сумісне зі зниженням гломерулярної гіпертензії, індукованої цими препаратами, тож воно не є підставою для припинення терапії за відсутності інших ознак.

У подвійних сліпих клінічних дослідженнях на собаках із застійною серцевою недостатністю препарат добре переносився, з частотою побічних реакцій нижчою, ніж спостерігалася у собак, які отримували плацебо.

Коти:

Рідко (1-10/10 000 оброблених тварин):	Діарея, блювання, анорексія, зневоднення, млявість
Невизначена частота (не може бути оцінена за наявними даними):	Підвищений рівень креатиніну*   Підвищення апетиту, збільшення маси тіла

* У котів з хронічною хворобою нирок – на початку терапії.

Помірне підвищення концентрації креатиніну в плазмі крові після прийому інгібіторів АПФ сумісне зі зниженням гломерулярної гіпертензії, індукованої цими препаратами, тож воно не є підставою для припинення терапії за відсутності інших ознак.

Особливі застереження при використанні

Під час клінічних досліджень у собак або котів не спостерігалося жодних ознак ураження нирок. Рекомендується контролювати показники креатиніну, сечовини та кількість еритроцитів під час терапії. Ефективність та безпека застосування даного ветеринарного лікарського засобу у собак та котів з масою тіла нижче 2,5 кг не встановлена.

Використання під час вагітності, лактації

Не застосовувати під час вагітності.

Період виведення (каренції)

Препарат застосовують для непродуктивних тварин.

Застереження для осіб і обслуговуючого персоналу

Після використання вимийте руки з милом. У разі випадкового проковтування таблетки негайно зверніться за медичною консультацією та покажіть етикетку або листівку-вкладку лікарю. Вагітним жінкам слід уникати випадкового вживання препарату, оскільки було виявлено, що інгібітори АПФ впливають на стан майбутньої дитини під час вагітності.

Форма випуску

Блістер виготовлений з прозорої плівки PVC/PE/PVDC та алюмінієвої фольги, що містить 14 таблеток. Коробка на 1 блістер (14 таблеток), 2 блістери (28 таблеток), 4 блістери (56 таблеток) або 10 блістерів (140 таблеток).

Не всі презентації можуть бути представлені на ринку.

Зберігання

Термін зберігання – 18 місяців.

Термін зберігання розділеної таблетки – 24 години